У 1990 році прокурор УРСР Михайло Потебенько опротестував вирок судової колегії в кримінальних справах Київського обласного суду від 7 вересня 1972 року і вирок судової колегії в кримінальних справах Київського обласного суду від 2 жовтня 1980 року.
У тому ж році, Постановою Пленуму Верховного Суду УРСР і Ухвалою судової колегії по кримінальних справах Верховного Суду УРСР, Василь Стус був посмертно реабілітований.
1991 року Василя Стуса посмертно відзначили Державною премією ім. Т. Шевченка за збірку поезій «Дорога болю» (1990).
26 листопада 2005 року Василеві Стусу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.
Пам'ятники, меморіальні дошки, пам'ятні знаки на честь Василя Стуса
У центрі Краматорська відкрили пам’ятник Василю Стусу.
Пам’ятник розташований на перетині вулиць Дружби та Василя Стуса. Він складається з арки, на якій вигравіювані уривки віршів письменника та металевої дошки, − на її лицьовій стороні портрет Стуса, на тильній − цитата «Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя». Автори скульптурної композиції – заслужений художник України, скульптор В’ячеслав Гутиря і художник Сергій Друзяка.
У Краматорську відкрили пам’ятну дошку на школі номер 8,
що назвали на честь Василя Стуса.
Меморіальна дошка на будинку, де жив В.С. Стус.
Київ. Бульвар Вернадського № 61.
Пам'ятний знак перед входом до скверу імені Василя Стуса.
Київ. Перетин проспекту Перемоги і проспекту Палладіна.
Пам'ятний знак у місті Калуш Івано-Франківської області
Меморіальна дошка на будівлі філологічного факультету
Донецького національного університету, де навчався В.С.Стус.
Донецьк, вулиця Університетська № 24.
(Демонтована 5 травня 2015 року, після окупації Донецька російськими військами).
Пам'ятний знак у Тернополі на початку вулиці Василя Стуса.
Пам'ятник біля Львівського навчально-виховного комплексу
"Спеціалізована школа І ступеня – гімназія міжнародних відносин", який носить ім'я Героя.
Львів, вулиця Повстанська № 14.
Табличка на фасаді будівлі
"Спеціалізована школа І ступеня – гімназія міжнародних відносин", який носить ім'я Героя.
Львів, вулиця Повстанська № 14.
Мурал на фасаді будівлі Львівського навчально-виховного комплексу
"Спеціалізована школа І ступеня – гімназія міжнародних відносин", який носить ім'я Героя.
Львів, вулиця Повстанська № 14.
Меморіальна дошка на фасаді будівлі Інституту літератури
Національної академії наук України, де працював В.С. Стус.
Київ, вулиця Грушевського № 4.
Музей Василя Стуса в с. Рахнівка
У Національному музеї літератури України відкрилась виставка
до 85-річчя поета, перекладача, дисидента Василя Стуса.
На виставці «Василь Стус. Пам’ятаємо!» представлені раритетні видання, зокрема збірка «Зимові дерева» 1970 року, публікації в часописі «Сучасність», особисті речі поета (шарф з ув’язнення, краватка), прижиттєві портрети відомих художників Віктора Зарецького та Олександра Хорунжого. Також до експозиції увійшли родинні фото з сімейного архіву Стусів, листи до сина Дмитра.
Національний банк України вводить в обіг ювілейну монету номіналом
2 гривні, присвячену поету, громадському діячу, перекладачу, літературознавцю
Василю Стусу. На реверсі монети зображено портрет Василя Стуса на тлі
стилізованої мозаїки Алли Горської “Жінка-птах ”, праворуч від якого півколом
розміщено напис ВАСИЛЬ СТУС.
Премія імені Василя Стуса — премія заснована
1989року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції(УАНТІ). Вперше
вручалася у Львові. 1990 набула столичного статусу.
Премія
присуджується авторам, які мають видатні успіхи у своїй галузі, займають
виразну громадянську позицію, активно приіутні в українському культурному
просторі.Насьогодні є вже більше, ніж 60 лауреатів.
Як і щороку, 14
січня у Київському міському будинку вчителя відбувається Свято Різдвяних
Василів. Адже саме на Різдво Христове 1938 року прийшов у світ Василь Стус,
1901 року – Василь Чумак, 8 січня 1935 року – Василь Симоненко, 12 січня 1894
року – Василь Еллан-Блакитний.
25 грудня 1997 Указ Президента України Л. Кучми "Про нагородження відзнакою Президента України «Орден князя Ярослава Мудрого» V ступеня поета Василя Стуса (посмертно)".
26 листопада 2005 Василю Стусу посмертно присвоєно звання Герой України з
удостоєнням ордена Держави.
У 1991 році Василя Стуса
посмертно відзначено Шевченківською премією за збірку поезій «Дорога болю» (1990).
Різнопланова особистість
Василь Стус - інтелігент-дисидент, бунтар, який кинув виклик тоталітарному режиму, суспільний діяч, вчений, член «Української Гельсінської Спілки». Та головна його постать – Борець. Він все ж таки спочатку — Поет і Людина, а потім — все інше… А цього іншого було чимало: після армії вчителював, згодом був робітником будівельної бригади, далі - кочегар і працівник історичного архіву, пізніше – інженер із технічної інформації. А як творча особистість він знайшов себе в перекладах Ґете й Рільке (Сонети до Орфея, Дунайські елегії). З німецької Стус також переклав вірші Пауля Целана, Альберта Еренштайна, Еріха Кестлера, Ганса Маґнуса Енценсберґера; з англійської - поезії Кіплінга; з італійської – Джузеппе Унґаретті, з іспанської - твори Федеріко Гарсіа Лорки, з французької – Гі де Мопассана, Артюра Рембо, Рене Шара. Перекладав також зі слов'янських мов.
Стус відомий також і як літературознавець: його перу належать статті про творчість В.Свідзинського, Б. Брехта, Г. Белла, ґрунтовна розвідка про поезію П. Тичини «Феномен доби».
Джерела:
У Краматорську відкрили пам'ятник Василю Стусу
Презентація "Життєвий і творчий шлях Василя Стуса"
Назвали лавреата Премії імені Василя Стуса 2023 року