Українські вчені зробили фундаментальний внесок у світову науку — від перших кроків у освоєнні космосу до сучасних цифрових технологій. 

Видатні постаті в історії

• Володимир Вернадський: Основоположник геохімії та біогеохімії, творець вчення про біосферу та ноосферу. Перший президент Академії наук України.
• Іван Пулюй: Першовідкривач X-променів (які згодом стали називати «рентгенівськими»), винайшов «трубку Пулюя» та першим зробив знімок скелета людини.
• Сергій Корольов: Головний конструктор перших ракето-космічних систем, під керівництвом якого запущено перший штучний супутник Землі та здійснено політ Юрія Гагаріна.
• Ілля Мечников: Лауреат Нобелівської премії (1908), який відкрив явище фагоцитозу та заклав основи імунології.
• Борис Патон: Всесвітньо відомий вчений у галузі металургії та технології металів, автор ідеї зварювання м’яких тканин людини. 

Сучасні досягнення та інновації (2025–2026)

Українська наука продовжує активно розвиватися, фокусуючись на цифровізації та оборонних технологіях:

• Любомир Романків: Український інженер (IBM), розробки якого дозволили створити жорсткі диски великої місткості, що фактично уможливило появу персональних комп'ютерів, зокрема Apple.
• Проєкт «Передова наука в Україні 2026–2028»: У січні 2026 року визначено 137 проєктів-переможців (наприклад, розробка інноваційних напівпровідникових структур на основі арсеніду галію у Львівській політехніці), які отримають державне грантове фінансування.
• Технологічний прорив: На виставці CES 2026 у Лас-Вегасі (січень 2026) Україна представила павільйон із інноваційними стартапами в галузях ШІ (DOZOR AI), робототехніки (Lanka Robotics, Shapid AGV) та енергетики (Sirocco Energy).
• Державне замовлення: У 2025–2026 роках українські вчені реалізують 22 нові наукові розробки за прямим запитом держави для вирішення актуальних суспільних і безпекових викликів. 

 

Мова науки та освіти в Україні – це передусім державна українська мова, яка є обов'язковою у всіх сферах, включаючи освітній процес, навчання та спілкування в закладах освіти, згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та законодавством про освіту, а також відіграє роль національної безпеки, забезпечуючи єдність суспільства, особливо в умовах війни. Наука про мову (лінгвістика/мовoзнавство) вивчає її структуру, значення та розвиток, а українська мова як предмет досліджується україністикою. 

Мова в Освіті:

• Державна мова: Українська мова є мовою освітнього процесу, включаючи уроки, перерви, позакласну діяльність та спілкування.
• Законодавство: Педагоги зобов'язані виховувати повагу до державної мови, а за порушення мовного закону можуть накладатися штрафи.
• Іноземні мови: Предмети, що викладаються іноземними мовами або мовами національних меншин, використовують відповідну мову поряд із державною. 

Мова в Науці (Мовознавство):

• Лінгвістика/Мовознавство: Наука, що вивчає мову, її звуки (фонетика), будову (граматика), словниковий склад (лексикологія), значення (семантика).
• Україністика: Галузь, що досліджує українську мову та культуру. 

Важливість Української Мови:

• Національна безпека: Утвердження української мови як державної є критично важливим елементом національної безпеки.
• Інтегратор суспільства: Вона слугує лінгвальним інтегратором для всього українського суспільства. 

Законодавча база:

• Конституція України (Стаття 10): Визначає українську мову як державну, гарантуючи її всебічний розвиток.
• Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (2019): Регулює її застосування в усіх сферах. 

Мова науки та освіти — це спеціалізована форма літературної мови, яка забезпечує накопичення, збереження та передачу знань.

Основні характеристики мови науки

• Точність та однозначність: Використання термінів, що мають чітко визначене значення, щоб уникнути двозначності.
• Об’єктивність: Відсутність емоційного забарвлення. Увага зосереджена на фактах і доказах, а не на почуттях автора.
• Логічність та послідовність: Тексти будуються як ланцюжок аргументів, де кожне твердження випливає з попереднього.
• Абстрактність: Часто використовуються абстрактні поняття та математичні символи для опису загальних закономірностей світу.

Мова освіти

В освітньому процесі мова виконує не лише пізнавальну, а й виховну та комунікативну функції. Вона є інструментом формування світогляду.

• Адаптивність: Мова освіти має бути доступною для учнів/студентів, поступово переходячи від простих понять до складних наукових категорій.
• Державний статус: В Україні мовою освітнього процесу є державна (українська) мова, що закріплено законодавством.

Сучасні виклики

1. Інтернаціоналізація: Англійська мова стала основною мовою міжнародного наукового спілкування (lingua franca), що створює необхідність для науковців володіти нею на високому рівні.
2. Розвиток термінології: Швидкий прогрес технологій вимагає постійного створення нових термінів або запозичення їх з інших мов.
3. Цифровізація: Поява нових форматів навчання (онлайн-курси, штучний інтелект) змінює структуру та лаконічність подачі навчального матеріалу.

 

Як створити мотиваційне навчальне середовище

Проблема мотивації навчальної діяльності є однією з найактуальніших в сучасній педагогіці. Мотивація сприяє появі в учня навчальної ініціативи й любові до навчання, спонукає його діяти в різних навчальних ситуаціях.

Методи та прийоми, що мотивують учнів на уроках української мови та літератури, зарубіжної літератури:

•      Створення проблемної ситуації - постановка запитання, евристична бесіда, демонстрація будь-якого літературного чи мовного факту.

•      Використання / створення візуального матеріалу: інтелект-карт, кроссенсів, хмаринок слів, інтерактивних плакатів, колажів, постерів, буктрейлерів, відео, сторітелінг   - мотивує до активного вивчення.

•      Робота з епіграфом уроку, цитатами, портретами письменників, творами - повідомити про книгу, автора, заінтригувати потенційного читача.

•       Використання відеоматеріалів, віртуальних екскурсій місцями письменників -  значно підвищує залученість, мотивує до навчання.

•      Проєкція на сучасність: обговорення вічних тем  через призму сьогодення.

•      Написання фанфіків, сиквелів, приквелів, реміксів або створення каліграм та смайлів-піктограм за змістом творів – мотивує до творчого переосмислення.

•      Гейміфікація на уроках мотивує до оволодіння знаннями з теми: використання інтерактивних вправ у LearningApps, Kahoot! та квест-технологій для перевірки знань.

•      Створення емоційного налаштування, ситуації успіху.